Рав Леви. Философия иудаизма, Тора. Бней Ноах, каббала

Зогар про два ступеня уподібнення людини Творцеві. Частина третя
02.12.2019, Кабала українською, | Комментариев нет

Продовження. Другу частину читайте тут.

Передмова книги Зогар
Зі Мною ти у співпраці

65) І про це сказано: «Бо як небеса нові й земля нова, які створюю Я»[1]. Сказано не «створив», а «створюю» – в теперішньому часі, оскільки завжди створює нові небо й землю з цих відкриттів і таємниць Тори. І про це сказано: «І вкладу Я слова Свої в уста твої, і в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса та заснувати землю»1. Сказано не «ці небеса (га-шамаїм השמים)», а просто «небеса (шамаїм שמים)», без визначальної «гей ה», оскільки це не вказує на наявні небеса, а на заново відкриті небеса, що утворилися внаслідок висловів Тори.

«Сказано не “створив “, а “створюю”». Вказує цим, що не слід помилятися в тлумаченні сказаного: «Нові небеса і нова земля», приймаючи їх за щось, що пройшло виправлення один раз і цього достатньо, – оскільки це не так. Але це відноситься до постійної роботи, – адже праведники, які вже сповнені довершеністю вищого світіння, продовжують безперервно створювати нові небо й землю. І про це сказано, що «праведники йдуть від досягнення к досягненню»[2].

І наводиться доказ цьому, – адже сказано: «Небеса нові і земля нова, які створюю Я»10, а не сказано: «Які Я створив». Таким чином, ці небо і земля оновлюються безперервно завдяки заново відкритому в Торі цими завершеними праведниками. І також наводить на доказ сказане: «Влаштувати небеса (шамаїм שמים)», – адже якби це відбувалося відразу, то слід сказати: «Влаштувати ці небеса (га-шамаїм השמים)», з визначальною «гей ה». Але сказане просто «небеса (шамаїм שמים)» – означає, що це відбувається безперервно.

66) «І в тіні Своєї руки укрию тебе»[3] – в час, коли Тора була передана Моше, зібралося безліч вищих ангелів, бажаючи спалити його полум’ям вуст своїх, і тоді Творець прикрив його. А тепер, коли заново відкрите слово Тори підіймається й прикрашається та постає перед Творцем, Він прикриває це слово і вкриває цю людину, щоб тим не було відомо про них, а тільки Творцю, і щоби не ревнували його; і тоді утворюється з цього слова нове небо та нова земля. І це означає: «І в тіні Своєї руки укрию тебе аби влаштувати небеса й заснувати землю». Звідси видно, що будь-яке слово, яке приховане від очей, піднімається в ім’я вищого блага. Як сказано: «В тіні Своєї руки укрию тебе»12. І укрите воно і приховане від очей саме в ім’я вищого блага. І це означає: «Влаштувати небеса й заснувати землю», як ми вивчали, – тобто для того аби утворилися завдяки цьому нові небо і земля.

«І в тіні Своєї руки укрию тебе»12 – мається на увазі облачення, що виходить від небозводу і вдягає та вкриває ступень мохін. І це вбрання є властивістю «тінь», яка вкриває мохін та приховує їх від чужого ока, і вони нікому не відомі, окрім самого Творця. І це необхідно для того, щоби приховати ці великі ступені від ангелів-служителів аби вони не заздрили йому (цій людині).

Причина цієї заздрості ангелів полягає в тому, що будучи чистими в основі своїй, коли дивляться на праведника, вони виявляють в ньому гадані недоліки через заздрість до того високого ступеня, якого він удостоївся. А потім обвинувачі чіпляються за ті недоліки, які відкрили в ньому ангели. І тому, коли вдягається ступінь в облачення цього небокраю, це вбрання визначає для нього величину ступеню аби не отримати від нього більше, ніж тільки в ім’я блага вищого. Таким чином, праведник захищений від заздрості ангелів, бо він при цьому може бути повністю захищеним від нанесення йому шкоди на цьому ступені, нарівні з ангелами.

І сказано: «Будь-яке слово, приховане від очей, піднімається в ім’я вищого блага» – це натяк, що «око бачить, а серце бажає». І він не може вберегтися, щоб думка його була чистою та спрямованою лише на завдання насолоди Творцеві своєму, але отримує також і заради власної вигоди. Але коли це приховане від очей, тобто при вдяганні в облачення небокраю, він упевнений, що не отримає більше, ніж те, що сходить на благо вищого. І тому сказано: «І укрите воно і приховане від очей саме в ім’я вищого блага».

67) «І сказати Циону: “Ти – Мій народ”»1, – тобто сказати тим вратам і словам, де одні гарніші за інших, тобто цим відкриттям в Торі: «Ти – Мій народ». Читай не: «Ти – Мій народ (амі עַמי)», де «айн ע» має знак огласування «патах», а читай: «Ти зі Мною (імі) עִמי», де «айн ע» має знак огласування «хірік», що означає – «бути у співпраці зі Мною». Як Я «створив небо і землю» реченнями Своїми, як сказано: «Словом Творця небеса створені»2, – і ти так само – аби твоїми висловами мудрості ти створив нові «небо» й «землю». Щасливі ті, хто докладають старанності в Торі.

Отримання називається вратами, які відкриті для отримання. Віддача за допомогою МАН називається словами. І сказано, що «одні гарніші за інших», – тобто вони вдягаються одне в одне і завдяки цьому стають гарнішими.

68) Можна стверджувати, що слово оновлення кожної людини створює це, навіть – того, хто не знає, що говорить. Але слід знати, що той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори, і оновив слова, не знаючи їхнього справжнього значення, як належить, це оновлене слово піднімається, і до цього слова виходить з ущелини великої безодні людина підступна[4], майстерна у брехні. І вона долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово, та забирає його, і йде з цим словом у свою розколину та створює в ній обманний небосхил, званий «хаос».

Пояснення сказаного. МАН, який піднімають праведники аби завдати насолоди Сотворителю, тобто в ім’я вищого блага, називається «заново відкритими словами Тори». Бо вони відкриваються заново внаслідок вищого зівуґу, і завдяки ним ЗОН отримують нові мохін, доки не удостоюються за допомогою цього «влаштувати небеса та заснувати землю». І стають співробітниками Творця, тому що «небо і земля» оновлюються за допомогою їхніх слів.

Але «той, хто не направив шлях свій до таємниць Тори», – тобто нетямущий у шляхах Творця та такий, що не вміє оберегти себе аби не завдати шкоди вищим ступеням, – хоча він каже сам собі, що має намір діяти в ім’я вищого блага, проте вводить себе в оману. І він не буде знати, що має намір отримати особисту вигоду, – але ж в душі своїй він повинен знати це точно. Таким чином, вина його є дуже великою, тому що дає він сили кліпот вбивати людей.

Тому сказано: «І оновив слова, не знаючи їхнього достовірного значення, як належить», – тобто піднімає МАН для вищого зівуґу, але не знає з повною достовірністю, що робиться це саме так. І тоді виходить, що він «людина підступна, майстерна у брехні, і вона долає п’ятсот парсаот, щоб отримати це слово».

«Виходить з ущелини великої безодні людина підступна, майстерна у брехні», – тому що у кліпот теж є захар і нуква. Захар називається обманом, а нуква зветься брехнею. Справа в тому, що захар кліпи не такий вже й поганий, як нуква. І коли він сам по собі, він не вводить людей в оману ім’ям Творця, а навіть навпаки, – говорить гарне на перший погляд. Але він лише недоброзичливий, як сказано: «Не їж хліба недоброзичливця. “Їж та пий!” – скаже він тобі, а серце його не з тобою»[5]. І кожен, хто попадається в його сіть, вимовляє ім’я Творця марно[6], тому що він відокремлений від Творця і не може отримати жодного наповнення.

Як сказано: «Про кожного гордівника мовить Творець: “Не можемо Я й він перебувати в одному й тому ж самому місці”»[7]. Адже оскільки він має намір отримати особисту вигоду, вихвалятися, хизуватися тощо, то потрапляє в руки недоброзичливця. І виходить, що МАН, який піднімається ним, не притягує жодного наповнення згори, і він вимовляє ім’я Творця марно. Тому захар кліпи називається обманом, – адже Творець не може бути пов’язаний з такою людиною та перебувати з нею в тому ж місці.

А нуква кліпи називається брехнею. Бо після того, як ця людина попалася до сіті захара, званого обманом, у того є сила зробити зівуґ зі своєю нуквою – кліпою, яка несе зло й гіркоту, котра підробляє ім’я Творця і користується ним для обману. І тоді вона, опускаючись, спокушає людину, а піднімаючись вгору, звинувачує та забирає душу в нього.

Тому називається він людиною підступною. Адже спочатку «”Їж і пий!” – скаже він тобі»14, – тобто щоби людина підняла МАН до Творця і викликала наповнення для піднесеної мети, – і постає перед нею ніби зі сторони святості, а потім, завдяки силі свого обману, здійснює зівуґ з нуквою великої безодні та за допомогою її брехні забирає душу і вбиває людину.

І тому мовлено: «Виходить з ущелини (нукви) великої безодні людина підступна, майстерна у брехні» – бо стає він майстерним у брехні тільки за допомогою нукви великої безодні, спільно з якою він діє, але не завдяки власній властивості.

«І він долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово». ЗОН нечистоти зі сторони свого кореня мають лише ВАК і точку, що протистоять ВАК і точці парцуфа ЗОН святості. І у них взагалі немає ні місця, ні сил, щоб утримуватися в Біні. Однак за допомогою цього слова, тобто підйому МАН нижнім, захар нечистоти отримує сили подолати ЗАТ Біни, що сходять до ЗОН святості та представляють в основі своїй лише п’ять сфірот ХАҐАТ Нецах Год, звані «п’ятсот парсаот», оскільки сфірот Біни обчислюються «сотнями».

І сказано, що він (захар кліпи) «долає п’ятсот парсаот, щоби отримати це слово», – оскільки відразу ж, в момент підйому МАН, він отримав сили перейти не в своє місце, – в п’ять нижніх сфірот ХАҐАТ Нецах Год Біни, званих «п’ятсот парсаот», – аби отримати це слово, МАН, котрий підняла людина, яка не знала достеменно, – чи є її наміром завдання насолоди її Творцеві.

«І йде з цим словом в свою розколину (нукву), і створює в ній обманний небосхил, званий “хаос”». Іншими словами, він робить зі своєю нуквою великої безодні зівуґ на ці МАН та притягує до себе світла святості, в свій уділ та до своєї будови, яка є подібною до нових небес святості, створених за допомогою МАН святості. І ці небеса, які він притягнув своїм зівуґом, відносно захара звуться обманним небосхилом, а відносно спільної дії з нуквою великої безодні, називаються небосхилом хаосу. Тому що «хаос» – це чоловіче ім’я, а ім’я нукви – «безодня». І сказано, що «створив обманний небосхил» – за допомогою своєї властивості, «званої хаос», в результаті спільних дій з безоднею, тобто нуквою.

[1] Пророки, Єшаягу, 66:22. «Бо як небеса нові і земля нова, які створюю Я, зміцнені будуть переді Мною, – слово Творця, – так зміцнене буде сім’я ваше та ім’я ваше».
[2] Вавилонський Талмуд, трактат Брахот, арк. 64:1.
[3] Пророки, Єшаягу, 61:16.
[4] Писання, Притчі, 16:28. «Людина підступна поширює розбрат, а той, хто ремствує, заперечує Володаря».
[5] Писання, Притчі, 23:6,7.
[6] Тора, Шмот, 20: 7. «Не вимовляй імені Творця, Всесильного твого, марно!».
[7] Вавилонський Талмуд, трактат Сота, арк. 5:1.

Далі буде…

admin @ 10:05

Извините, комментирование закрыто

Яндекс.Метрика